Минулими вихідними в закритому режимі відбувся позачерговий з'їзд партії  «Фронт змін». Чому така «демократична» організація на чолі з «відкритим до діалогу» опозиціонером Арсенієм Яценюком утаємничилась не тільки від журналістів, але й від рядових членів партії?

Частково відповідь на це питання дав член політради «Фронту змін» Андрій Пишний. За його словами, «виникла необхідність затвердити деякі зміни, для яких з'їзд процедурно обов'язковий». В секретаріаті «Фронту змін» уточнили, що з'їзд прийняв вагомі кадрові зміни, зокрема, з ради партії виключено кількох осіб, які «втратили зв'язок з партійною організацією» та кооптовано нових членів. Тепер серед керівників партії числяться нардеп-нунсівець Микола Мартиненко та дніпропетровський активіст Леонід Сергієнко.

Однак, за нашими джерелами, не заради Миколи Мартиненка засекречували з'їзд. У вузькому колі очільників партії розглядалось ще одне кадрове питання: на яких умовах приймати до своїх лав… третього президента України Віктора Ющенко. Віктор Андрійович останнім часом з головою занурився в політичну самітність, від його послуг відмовилася навіть рідна «Наша Україна», а перебувати такій визначній особистості в статусі політичної невизначеності негоже. Кажуть, це більше всіх дратувало Катерину Чумаченко, якій надоїло варити борщі та пекти пироги для чоловіка-нероби.

Те, що саме пані Катерина зробила Віктора Андрійовича президентом, не секрет ні для кого. Вона ж і першою розчарувалася в можливостях свого чоловіка. Ще напередодні президентських виборів 2010 року вона активно підтримувала політичний проект Арсенія Яценюка, про що не раз писали українські газети. Нинішній міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога в інтерв'ю газеті «Діло» якось сказав: «Кандидатуру Яценюка варто обговорювати не тільки в зв'язку з «фактором Ющенка», а ще й із «фактором Катерини Михайлівни».

Хто-хто, а екс-глава Секретаріату президента Ющенко знав, про що говорив. «Ця жінка приймала найжвавішу участь майже в кожному рішенні Ющенка», - навряд чи варто спростовувати ці слова Віктора Івановича. Ми можемо лише припустити, що і зараз позиція Катерини Михайлівни відіграє не останню роль у виборі Віктора Андрійовича. Він хоч і ніякий, але рідний.

Олександр Великодний, голова Київської обласної крайової організації Української партії Gazeta.ua